Опубліковано: 2007.10.12
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Євгенія Більченко

Ученица



Замечаю, что еще живу:
С общей жизни на планете – толика.
За листву, траву и синеву
Воздаю по чести, то есть сторицей.

Верю в то, часто чуда не минуть
И не одомашнить, как растение.
Все еще люблю свою страну,
Все еще валандаюсь за тенями.

Близким принося большую боль,
Дальних ею наделив по малому,
Обучаюсь жертвовать собой
В непростом искусстве понимания.
                             

2007
Киев
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7868/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG