Опубліковано: 2007.10.10
Поетичний розділ: Філософська лірика

Євгенія Більченко

Мириам

Читая «Одержимую» Леси Украинки

Мириам

      Читая «Одержимую» Леси Украинки

Слово, услышанное вполуха.
Страсть, неотвязчивая, как лень...
«Мириам, «одержимая духом»,
Бродит по Ханаанской земле.

«Женщина, что?» – «Ничего, Мессия».
Пылкое детское: «Я права!»
Словно Америку и Россию
Давят единые жернова.

Тьма искупается смертью лютой
Самого Светлого: Бог – Судья.
«Мириам, миро мое, малютка!
Девочка вспыльчивая моя!»

Наша любовь: отыграл – и в ящик.
Кровотечения, роды, крик...
«Я же люблю тебя, я же, я же...»
«Значит, не любишь». – Проговорил.

«Мне за тебя умереть...» – «Не вздумай!
Тоже мне подвиг: давай, живи –
Это сложнее: стоять под дулом
И объясняться ему в любви».

«Этому? Харе, который «ближний»?!
Или тому, кто припас гвоздей?!»
Сад Гефсиманский, как третий лишний
Мается среди больных людей.

Маги, бандиты, жара, зараза,
Мухи, базарная ругань, стон...
Проклятый город! Давай, зуб за зуб:
Камни – в античную Шерон Стоун.

Я же люблю Тебя больше света,
В даль излучаемого Тобой!
Очи, лазурные, как рассветы,
Предотвращают последний бой.

Самопожертвование – сила
Выплавить сердце свое в свечу.
Миссия выполнена: Мессия
Хлопает Мириам по плечу...

2007
Киев
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7847/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG