Опубліковано: 2007.10.09
Поетичний розділ:

Ну так к кому?!

Мы укрыты земною тенью
И от солнца зовем друг друга.
Всю эпоху без снисхожденья
Заметает глухая вьюга.

Ни ответа и ни привета,
Что к поэту душа прокралась.
Рад заботиться о поэтах
Равнодушья всеобщий хаос.

Лист бумаги б, чернил и в путь бы,
Только все – головой о кромку:
Наши мысли и наши судьбы
На корню не нужны потомкам.

За окошком глухая крыша,
Чуешь холод оберткой кожной.
Если тьма и тебя не слышат,
Только к Богу писать возможно.



2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7826/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG