Опубліковано: 2007.10.08
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Павло Сухно

лампочки

Он открыл глаза

и понял
что они давно

вне

и Его рука это
резиновая чешуя больших пальцев

Её

улыбка
повисла у Него на языке ароматом

Но -

тишина уже была с Ним
и оставалась вывернутой

ступней

Её ног
продолжая топтать кожу -

и

пальцами
Она уже не могла достать

голос -

он выдавал
застрявшее горло времени

когда

глазницы пытались поймать Его
губы

они щипали воздух 21

и отражались неоном
на Их

связках...

2006
г.Севастополь
© Павло Сухно
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7819/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG