Опубліковано: 2007.10.08
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Григорій Дікштейн

УЖЕ ДО ПРЕДЕЛА НАТЯНУТЫ ЖИЛЫ

                                                 «... Однако, радоваться рано...»
                                                                       Б. Чичибабин

Уже до предела натянуты жилы,
но с музыкой слово слилось...
Не хлебом единым мы живы!
за то и воздастся, авось...

Из праха и пепла не трижды, не дважды
приходят друзья из вчера,
в них неутоленная жажда
Свободы, Любви и Добра...

Доселе выносит поток из тумана
потомкам обломки судеб...
Воистину, праздновать рано,
пора отрабатывать хлеб.

Не сонные клячи, а кони удачи
в упряжке, но держит кабак...
И хочется жить нам иначе,
хотя и неведомо как...

По краю оврага из долгого мрака,
цепляясь за дымный ковыль,
летим, а рубахи из страха
упали в дорожную пыль...

Авось да Небось — чисто русские кони
храпят без битья и кнута...
Мы дети погонь и агоний
с дымящейся пеной у рта...

1989
октябрь
© Григорій Дікштейн
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7802/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG