Опубліковано: 2007.10.06
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Григорій Дікштейн

* * *

Неточке, моей внучке

Тебя судить не будут строго,
ты на иной росла земле
и наша общая дорога
уже теряется во мгле.
Да был ли век или приснился
на склоне жизни или дня?
Но, как бы вечер не сложился,
не отдаляйся от меня...

То, чем гордимся мы и ценим,-
на разных чашечках весов.
Иным ты выросла растеньем
под злым созвездьем «Гончих псов».
Моя зима – увы, не осень...
Живу мгновения ценя,
но как бы ни ни был год несносен,
не отдаляйся от меня...

Мне Галич пел и Окуджава —
тебе — иные голоса...
Всё быстротечно, ну а слава,
она всего на пол-часа.
Пускай мои забудут песни,
иными греясь у огня...
Но в жизни, где и так не тесно,
не отдаляйся от меня...

2004
20 июня
© Григорій Дікштейн
© музика: Григорій Дікштейн
Текст вивірено і опубліковано автором

Завантажити

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7765/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG