укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.09.25
Роздрукувати твір

Іван Андрусяк

***

.   .   .

                 Ставка Хана протягом року переміщалася в межах володінь Золотої Орди.
                 Володіючи мільйонними табунами худоби, зберігаючи звичаї предків,
                 Хани Золотої Орди кочували…
                                       Володимир Бєлінський, «Країна Моксель»

миготливі улуси  – випасені луги
тільки курган до ноги все липне та й липне
попасом – аби посуху
         із сарая  і аж до липня
тоді назад помаленьку доки не впали сніги

отак сарай за сараєм кочує собі столиця
тягнеться за отарами
         юрти згорта-розгорта
доки оскоменним пловом перший улус просмердиться
хан – гляди – уже з другого коників заверта

а їх розвелось неміряно:
         день ідеш другий третій
чия земля – запитаєш
         кажуть – уже нічия
скрізь кочівні міністри
            скрізь кочівні поети
скрізь кочівна звитяга звивається мов змія

вгору по горло сиво – паша давно скінчилася
чуді  зачують здалеку
            мєря лісами пріч
доки постелиш на трапезу
         доки пошлеш за чимось
глядь – а це вже провінція
            – столиця відходить в ніч

паші тобі замало… ходять худі отари
гнеться земля під копитом
            питаєш – чия земля?!
діти – орда ордою
         небо – сарай під хмарами –
– шукає собі пристанища –
         – малесеньке зоддаля

приходиш куди прийдеться
            де станеш там і столиця
кого не повирізаєш – усі потрапляють в рай
цей світ занадто пропащий
            – скрізь однакові лиця
баста!
      вставай сараю!
            рушаємо у сарай…

3.05.07





 Улуси – адміністративно-територіальні одиниці в Золотій Орді, аналог сучасних областей.
 Сарай – столиця Золотої Орди. Утім, це слово вживається тут і в звичнішому для нас нині значенні.
 Чудь, мєря – фіно-угорські народності, з яких, за твердженням неросійських істориків, сформувалася відтак російська нація (російські історики це затято заперечують).

2007
© Іван Андрусяк
Текст вивірено і опубліковано: author

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні