Опубліковано: 2007.09.22
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Віктор Сироватський

Не сезон

Бегут стадами облака, спешат с вершины,
и что им шумная река, дома, машины!
Торговки вовсе не глядят на эти руны.
Проснувшийся с похмелья бард терзает струны.

И пахнет хлебом во дворе, и пряным паром,
и пес тоскует у дверей пустого бара.
Идем, шагаем не спеша по лужам мутным,
а Ялта тем и хороша, что бесприютна.

В саду сиреневом, где стон мосточков зыбких,
и дождик так похож на сон японской рыбки,
застряла туча на макушке мокрой фиги,
и слезы льет над позабытой кем-то книгой.

Эол царит над маяком стального порта,
срывает пену с языков шального Понта,
и выдувает, как из флейты, вдохновенно
трель из бутылки откупоренной портвейна.

И вмиг, хмелея от фрулят такого соло,
в лицо швыряет весь заряд кипучей соли,
и мчится выше, в муравейники дворов,
срывая шляпы с чьих-то ветреных голов…

А мы бредем пьяны, забыли про усталость,
глядим в бутылку – сколько там еще осталось?
Вот так бы точно, высоте вверяя поступь,
пройти по жизни без затей, легко и просто.

Дорогой старой мимо слов, торговок, рыбок,
по тротуару среди снов, садов, улыбок,
и с непокрытой головой, сквозь бриз и морось,
вечерней улочкой кривой спуститься к морю…



1998
© Віктор Сироватський
© музика: Віктор Сироватський
Текст вивірено і опубліковано автором

Завантажити

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7542/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG