укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 42927, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.09.11
Роздрукувати твір

Олеся Сандига

У золотистих тонах

У ЗОЛОТИСТИХ ТОНАХ

Витікає у мене з очей  
                     карий колір
                                 тоненькою цівкою меду
Жовті бджоли ковтають його на льоту,
                                       і моїми очима стають,
                                                       і впиваються в тебе.

Я стекла карим кольором там,
Де у когось полопали б вени
Зблякла, вицвіла – боже, невже це про мене?
Я ж була золота-золота!

Обсипається, котиться вниз  
                             мідний колір
                                     брунатним бурштином
І метелик – душа безневинна
                    в серединці навіки завис,
                                                    скаменів
Наче я у солодкому мелясі слів –
                                от тобі й золота середина!

Обсипаєшся, котишся вниз –
Як смітинка ти в око попав мені
                    і червиву доріжку до серця прогриз.
Кілька каменів падає в жменю – не сліз,
І про тебе ці камені.

Карі очі як начинка в тому камінні
Карі очі,
     всі шестеро,
               з лапками вій.
Розкотились по стелі,
Розкотились по стінах,
Не мої вони вже, як і ти вже не мій.

Карі очі не в моді,
                   не в моді,
                            не в моді,
Хай кружляє довкруж мідно-медяний рій.
Та у тебе на шиї сьогодні
Сині скельця з обтятими лапками вій.

2007
© Олеся Сандига
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2022 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні