***
День перетворився
на суцільне чекання,
чеканячи кожну хвильку,
карбуючи кожну миттєвість,
тавруючи довірливість
вістю про віроломність,
не залишаючи місця
докорам –
недолугим мутантам болю,
випромінюючи відчай,
яко очі Лазаря воскресшого
у тім вікні в безодню…