Опубліковано: 2007.09.02
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Сергій Негода

Над полум'ям м'яти

Сонце нагріває мегаполіс,
Мене затягує знову в транс.
Ти вередуєш:  "Чи я живий?"
- Я не знаю-ю-ю...
Я па - да - ю в транс... централь сонця!
Замовляю слова по голосу серця.
Смислом наповнюю голосні звуки.
Жива вода у мене на долоні.
Ти  будеш жи - ва...
Я з тобою тепер купатимуся в Божій річці.
Я  ніколи не жив так щасливо.
Ти ніколи не сиділа на хмарі,
що створена з пари живої води.
Як багато живої води навколо сонця!!!
Тому в твоїх очах - веселка без тіні
не падає до долу землі.
Близнята - берези пропускають
шустрий вітер повз легені,
Я підкидаю тебе над полум'ям м'яти.
А ти зриваєш плоди...
і яблука вмирають на твоїх долонях...
і...


2007
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7240/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG