Опубліковано: 2007.08.30
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Лія Чернякова

Проводы

Закрыть глаза
И целовать разлуку
В глаза. И в дверь,
Распахнутую настежь.
И ни на смерть себе не изменить.
________________
Не изменить судьбы,
Не рассчитаться,
Не отменить –
Расстаться, так расстаться.
Но только годы длятся,
Только пальцы
Ломаются.
Но только провода –
Не проводы,
Не приведи мне, боже,
Быть на себя в прощании похожей.
И если мой полет –
Мое паденье,
Позволь нам по желанью загадать.
_______________
Я не звезда.
Мне имя – мята,
Судьба – смятенье,
Боль – не помнить.
К чему гадать –
Все канет в лету.
Мы вновь столкнемся на излете
Дорог.
И будем откровенны.
И не расстанемся
Вовек.

1995
Xaрьков
© Лія Чернякова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7218/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG