Опубліковано: 2007.08.11
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Вiкторiя Тищенко

Будут кровью выхаркивать зори

               Эпиграф: «Скинув шапки, молясь и вздыхая,
                              говорили промеж мужики:
                              «Колосилась-то ярь неплохая,
                               да сгубили сухие деньки[I]»

                                                         Сергей Есенин[/I]



Будут кровью выхаркивать зори
хрип предсмертный скатившихся душ.
Пусть немного, но все-таки зерен
прорастет сквозь скрипучую сушь.

В метрах лайкры, а, может, картонки –
о, места бензопил и берез! –
к нам придут молодые потомки
на почти что истлевший погост.

Что расскажем им в завтрашних рощах
с шейкой раковой листьев в ветвях?
Пару книжечек, жалких и тощих,
мы сожмем в наших темных гробах.

О неверии в нас вспоминая,
скажут, видя крестов косяки:
«Колосилась-то ярь неплохая,
да сгубили сухие деньки...».

2007
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/7025/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG