Опубліковано: 2007.08.03
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Василь Дробот

ПРИЗНАНИЕ

Не суди меня словом и взглядом, умышленно
строгим,
И улыбки открытой своей от меня не таи,
Больше жизни хочу стать травой у тебя на
дороге,
Чтоб ступали по мне необутые ноги твои.

Я боялся тебя, я старался тебя сторониться,
Бог иначе решил, утвердил и поставил печать:
Ты в меня ворвалась, будто небо в пустые
глазницы,
И хрусталики глаз перестали меня защищать.

Я не ждал твоей верности, нынче не жду и
ответа,                
Сам тебе уходящей я клятву на верность даю.
Все друзья надорвутся, но сжить не сумеют со
света
В каждой клетке моей растворённую душу твою.

2007
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6912/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG