Опубліковано: 2007.08.03
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Василь Дробот

СЕСТРЕ ЛИЛЕ

Ты смотришь, как мать, испугано,
Совсем как она, потеряно:
Все близкое нам поругано,
Все лучшее в нас похерено.

Без жалости и без нежности
Все в чуждое переделано,
Отторгнуто за ненужностью,
Оставлено за пределами,

И свет повернулся в сторону
За чёрствыми и неправыми,
И наша дорога торная
Уже зарастает травами.

И только душа нетленная
Мерцает во тьме лампадкою
И греет собой Вселенную,
На сладкую жизнь не падкую,

Во тьме полыхнув зарницею,
Горит, не дает отчаяться,
Как знак, что одной страницею
История не кончается.

2007
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6911/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG