Опубліковано: 2007.08.03
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Василь Дробот

ПРОСТИ

Наверно, в этом умиранье –
Какой-то скрытый Богом толк.
Скриплю зубами из старанья,
Чтоб вдруг не превратился в торг

Последний миг, возникший рядом
Не послесловием к речам,
Не засыпаньем, не парадом,
А страшной болью по ночам.

Скриплю зубами... Все обиды
С души слетели шелухой.
Уйду, не подавая виду,
Что не слепой и не глухой.
Уйду, не думая об этом,
Уйду, захлёбываясь светом.
Прости...

2007
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6910/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG