Опубліковано: 2007.07.26
Поетичний розділ:

Хадиджа


Голос  твой мне и поныне слышен.
Он мне как роса в мекканский зной.
Дом — светлей, а небо было выше
В эти дни, что ты была со мной.

Вся — душа и явственная станом,
Ты была наградой всех дорог,
Ты была со мною непрестанно,
Я тебя любил, но не сберег.

Ты была и контуром, и солью.
Всем была ты. Как — не знаю сам, —
Будущее вырвалось на волю,
Расставляя вещи по местам.

Без тебя с годами мне не проще
Уповать на новые огни.
Днями вспоминаю наши ночи,
Ночью вспоминаю наши дни.

И язык не выбрал выше слога,
Дорогое имя теребя.
Пусть навеки ты жива для Бога  —
Что же мне осталось от тебя?!

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6773/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG