Опубліковано: 2007.07.23
Поетичний розділ:

Вдова поэта

Мой ли долг, моя ли череда?
Стоило ли мне писать про это?
Помню, было трудно передать
Всю печаль, всю боль вдовы поэта.

Нет ошибки, эта же мадам
Средь литературного гламура
Так скорбела, что казалось - Сам
Бог питал трагическим натуру.

Разве нам, продвинутым, теперь
Вектор перемены столь противен?
Торопливо выпорхнув за дверь,
Переждав недолгий летний ливень,

Цокнув на прощанье каблучком,
На свиданье мчит она сегодня.
Если мы вглядимся, мы поймем:
Это тоже истина Господня.

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6732/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG