Опубліковано: 2007.07.09
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Аліна Остафійчук

***

Я выше вас, горы,
лежащие в небе,
горячечным бредом
наполнены – волей.
Нависшее нечто
один на один мы
выходим лениво –
и бой бесконечен.
Атлантом я не был
но руки раскинув
над пропастью силу
вбираю и ветром
лечу над корою
земной. Мои крылья
из камня, молитва
моя из прибоя.
Разбросаны богом
в расщелинах гор мы.
Наполнено горло
кипящею болью.
Я лавой сходящей
по венам и мимо
вскипаю. Вершины –
до смерти красиво.
Но выше расщелин
и каменных крыльев
взлетает открытой
души беспредельность.
Я больше вас, горы,
хоть спор наш навечно –
моей человечьей
души только корни.
И я отрываюсь
от лавы и крови –
дышу я любовью –
я выше вас, горы!

2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6619/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG