* * *

Як гривня за образом,
Місяць сховався за ліс.
Спіраллю годинника
Впала під ноги дорога.
Без крові народжена пісня...
І хліб на столі.
Пташина сльоза —
Юний голос поганського бога.

І біле аж синє празолото:
Вишні цвітуть.
Хворіє душа моя...
Вірші — як вина із крові.
Набридли химери.
Шукаю святу простоту.
Коли віднаходжу —
Летючий стаю і здоровий.

Живу — наче вітер.
Нема перешкод, ні мети.
Десь крила лопочуть:
Амурчика з ангелом сплутав...

В глибинах Дніпра
Вже не треба мені висоти.

Не треба нічого тим,
Кому й щастя —
Трута.