Опубліковано: 2007.06.30
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Костянтин Реуцький

Едва задремав

Едва задремав, проснулся, -
что-то вздрогнуло в середине груди.
Это похоже
на беззвучный вибросигнал телефона,
лежащего в самом внутреннем
твоем кармане...
Я слышу его каждую ночь.
И всякий раз, когда это происходит,
мне кажется, что мое сердце -
мобильный телефон.
Старого образца.
Каких теперь принято стесняться.
Большой и громоздкий.
С безнадежно посаженной батареей.
Дисплей раздавлен -
разобрать кто звонил невозможно.
Я так и живу -
переполненный
неотвеченными вызовами,
непрочитанными сообщениями.
Живу, пытаясь угадать
их содержание и отправителей.
Моя память полна,
но о жизни мне
по-прежнему
ничего
не известно...

2005
Дели
© Костянтин Реуцький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6571/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG