Леонід Борозєнцев

Опубліковано: 2006.10.12
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

***

Слезятся ноябрём оплаканные дни,
Стекая по припавшим пылью стёклам.
Лучом, как скальпелем, витринные огни
Нещадно режут темноту. Насквозь промокли,

Друг к дружке жмутся, тихо стонут чердаки
Ржавеющими петлями, а ставни
Уныло хлопают в безудержной тоске
И шепчут о своём, о самом главном.

1994

Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/657/

Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.
2003-2025 © Poezia.ORG