укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 43037, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.10.12
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-533


Ивану Б.


Сидит Кандида, не способная рожать.
Таблетки выпиты, сна нет, кулак разжат.
Через неделю – тридцать семь. И, как ни дико,
она пока не остывает к Федерико.

Удар в плаценту от разгневанной сестры,
прервав беременность, забылся до поры.
Пол-января Кандиде думалось, что яппи –
порода кроликов с кольцом на задней лапе.
Но роковые геростратовы дела
пошли толпой, когда Кандида отошла:
не то чтоб климакс рефлекторно вызвал белку,
но бред крепчал. Ей так хотелось колыбельку…

И без зазрения этических констант
подружек детства многочисленный десант
являлся в дом закабалённого Рикардо –
и шум стоял, как после взорванной петарды.
Кандида слушала, дрожа краями рта,
как чей-то сын намедни вслух считал до ста,
а чья-то дочка так поёт в церковном хоре,
что выдавать её за падре можно вскоре!
Абсент, текила, марокканское вино…
Со стороны Кандиде было бы смешно.

Среди других ты – термоядерный пацан.
Куда там сварщикам, куда там продавцам!
Ведь даже Бэтмен со своим громоголосьем
водить машину научился в тридцать восемь.
Я от баранки был на четверть волоска –
жаль, папы-чудища встречаются пока…
«Куда спешишь?» – спросил сосед мой сухопарый
позавчера. И я сказал ему: «За фарой».

Я мог ответить на удары всех Дульсин,
пока дышал мой испарявшийся бензин
над косогорами, над мистикой траншейной…
Крыло нетронуто, да сломаны кронштейны.
Меня судьба ещё размажет по стене.
Но если станешь хвастать гонками при мне, –
не гарантируют ни Львы, ни Водолеи,
что чья-то «Таврия» в дороге уцелеет.

Тебя ж не ангелы вождению учили?
Вот им и сыпь на раны паприку и чили.

Вослед инструкторам, уставшим громко ржать,
глядит Кандида, не способная рожать.

2006
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2022 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні