Опубліковано: 2007.06.30
Поетичний розділ: Філософська лірика

Вікторія Анфімова

***

***
Ночь – кота чернее.
Пригоршню огней
Наберу, не веря
Смелости своей.

Обрету свободу,
Смысл бытия.
В ночь гляжу, как в воду –
Я или не я?

Отражаюсь в темном
Зеркале небес.
За плечами полночь –
Мелкий серый бес.

И, огни рассыпав
По моим плечам
Бес, тая улыбку,
Спрячет в них печаль.

2007
© Вікторія Анфімова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6556/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG