Опубліковано: 2007.06.27
Поетичний розділ:

Старые страхи

И жизнь волнами брошена на плес,
И дни летят, как в сказке гуси Нильса,
И мысли не касаются волос.
Послушай, как же я переменился!

Вот стул, вот стол, деревья за окном
Предчувствуют меня уплывшим Ноем.
И я живу похоже — день за днем,
Но почему во мне совсем иное?

Гори теперь, послушная душа,
Полураспутная, полусвятая,
Все меньше и бессмысленней греша,
Совсем иную суть приобретая!

Порой мне кажется, что мир окрест распят,
Предавшись обалделому Иуде,
Что свет в окне, что многие проспят,
И хуже — мы о них рыдать не будем.

Сколь многие на бойню поднялись:
Один с добычей, а другому больно.
А я кричу окрест: «Остановись,
Для жизни крошки солнечной довольно!»

Впуская мир в распахнутую грудь,
Как-будто мы бежали старых страхов,
Но мир не изменился ни на суть
С тех пор, как Авраам, Исаак, Иаков...

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6541/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG