Опубліковано: 2006.10.10
Поетичний розділ: Гумористична та іронічна поезія

Сергій Негода

Судилище

Tam, де мене оберігають
запанцеровані  нейрони.
Там сморід чинить опір rаю,
і сірий колір йде з нейтронів.
Там птиця Zet життя спинила,
tam nаrеzеnа вже червак.
Там в луговині  смерть чинила
тіла, в яких мене нема.
І там, де суд вчинили друзі,
мене mаnіrно впізнають,
а в rолях ходить, повен нужди,
севрюжачий байдужий плуг.

2006
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/647/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG