Опубліковано: 2007.06.21
Поетичний розділ:

Сретенье Господне


Вошли, как входят обычно те,
Которых первенец  ждет огласки,
Неразличимы в их простоте,
Но воздух, воздух какой-то вязкий.

Нетруден и неленив обряд.
«Как скоро, Господи? О, как скоро?»
Как мальчик, Мальчик, и взгляд, как взгляд,
А каждый может быть Тем, Который.

Его ли, Господи, Ты сберег
Неочевидным для очевидца?
И срок, наверно, на то и срок,
Чтоб длиться, длиться и снова длиться.

С блаженной резвостью, на лету
Иные травы взыграют соком,
Гранаты вскорости зацветут,
И скоро цветом займутся смоквы...

Среди притвора, в момент среди,
Вблизи от Анны, поверх капели,
Отвесный глас: «Симеон, гляди,
Сии-то птицы Мои взлетели».

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6444/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG