Опубліковано: 2007.06.20
Поетичний розділ: Містика, видіння

Сніжана Малишева

Разговор

- Милый, может, не умерли мы ещё?
Только странно, трава проросла сквозь плечо…
Только вот у тебя в уголке у рта
Зацвели незабудки вчера сутра.
Слышишь, бьётся сердце твоё в груди.
- Обозналась ты, пароход гудит
И плывёт по реке, что меж нами течёт,
Омывая твоё и моё плечо.
- Может, живы мы, ведь вздымается грудь.
- Это просто песок осыпается чуть,
Это ветер и воды размыли его,
Мы с тобою уходим в него...
сквозь него…

2007
© Сніжана Малишева
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6436/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG