укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44194, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.06.12
Роздрукувати твір

Михайло Деркач

ПИСЬМО СЕСТРЕ


Я, сестренка, противник грусти,
но что делать, когда страна
от столицы до захолустья
этой грустью заражена?

И вулканят земные страсти,
и растет за вопросом вопрос…
Изуверство в крови у власти,
коль юродствует даже в пост.

Я, сестренка, не верю в чудо,
только ты мне скажи, когда
появились на свет Иуды-
нафталиновые господа?

Я ответ твой, конечно, знаю.
И заранье согласен с ним…
Ты живешь на окраине рая
много весен и трудных зим.

Я же в юности добровольно
рванул в город с ордой ребят…
Боже, как мне сегодня больно
за Раздоловку, за тебя,

за расшатанные деревья,
давно высохший водоем,
за страну, за себя, за деревню,
за погост и за тех, кто в нем…

Стороной пролетают птицы,
песни их похожи на стон…
Мне, сестренка, все чаще снится
мама, детство, наш отчий дом.

И тебя молодую вижу
и красивой, как звездопад…
Помнишь, ты мне твердила: -Миша,
вот бы папку сейчас назад!..

Глаза черной полны печали…
Мы, хоть были еще малы,
подсознательно понимали
почему в доме моют полы…

Но отчаянно верили в чудо:
вдруг беда-это страшный сон,
что в земле наш отец и оттуда
не пришлет даже весточки он…

Сейчас многое, как преданье
(где ты, время былой красы?)
Помню: вызвал тебя на свиданье-
ухажер подарил часы.

Восхищен королевским жестом,
как подарок я мог не взять?..
Ты взаправду была невестой
днем с огнем какой не сыскать!


Наши годы упрямо - в небыль.
Много с неба упало звезд…
Ушла мама…Землей и небом,
и прозрением стал погост…

Нынче я колючий и разный.
За деревню в городе бьюсь…
Но на пасхальный праздник
я в Раздоловку нашу рвусь,

где царевны растут, а принцы
кур гоняют и коз пасут…
Заготовил я им гостинцы,
да боюсь: вдруг опять недосуг…

Вдруг опять наша власть брыкнется,
как соседский ретивый конь…
И приезд отложить придется –
из полымья нельзя в огонь…

Я, сестренка, противник грусти,
но что делать: опять страна
от столицы до захолустья
тяжкой хворью заражена.

2007
Донецк

Пасхальные дни-
апрель 2007 года

© Михайло Деркач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні