Поглянь і глянь: з-за весен зими стали. Настав той день, я думав — промине. Осінніми імлистими устами Не бий, не ріж, не дорізай мене. Дивись: моря. Дивись: мій погляд — поле. В легкій руці легке перо ячить. І степ за полем, щастя попід болем, Попід тихеньким болем, що мовчить. Не йди, а глянь. Дивись, пошерхотіли З осінньої нетихої плавби Очерети. Очерети вчамріли. Люби мене. Нікого не люби.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”