Опубліковано: 2006.10.09
Поетичний розділ: Сонети

Вікторія Шпак

Сонет №3

Сонет 3

А може і не в сталінщині суть…
І ми – одвічно щирі самоїди,
І теплу кров свою давно вже ссуть
Діди мої, брати мої, сусіди?

Чи склалось так, чи власна то вина,–
А нас з Європою єднає лиш повітря.
І недарма на серці вічний знак
Незвіданого, як болюче вістря.

Ми зроду-віку добрі отакі,
Що ворогів жаліємо й шануєм.
А для дітей уперто тешем кіл
Та крадемо тихенько кінську збрую,

Щоб осідлавши доброго коня,
Сини не поскакали навмання.

2006
Богуслав
© Вікторія Шпак
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/621/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG