Viva, Ґілея!

         Бенедикту Лівшицу
         
Попереднє захлинається зі злості,
І наступне визирає з-за безодні…
Гіл-ля, гуси ви мої, космічні гості
У схід сонця, в непокаране сьогодні.

Хлібом-сіллю жовтий стовбур на подвір'ї,
Тільки чути: тьох-тьох-тьох і ф'юті-ф'юче!
Розтинає, розкладає недовір'я
Клаптик моря невсипущим оком дуче.

Ой, заснули, заніміли, розіслались
По степах стрільці мої півтораокі…
Дотепер стискає біль мигдалем залоз,
Як заходишся заспівать під караоке.