укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 41975, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.06.04
Роздрукувати твір

Наталя Забіла

ЯСОЧЧИН САДОК (Цикл «ЯСОЧЧИНА КНИЖКА»)

За вікном сьогодні вітер,
вітер — аж в кімнаті чути, як гуде.
В дитсадок давно пішли всі діти,
а маленька Ясочка не йде.

Наша Яся нині трохи хвора,
все кахика й носик витира.
Застудилась, мабуть, Яся вчора,
як ліпила бабу дітвора.

На роботу вже поїхав тато,
мама вийшла — й довго щось не чуть...
Може, Яся буде сумувати?
Може, слізки рясно потечуть?

Ні! Ясюня не така вдалася! —
в неї досить іграшок, ляльок.
У своїй кімнаті наша Яся
улаштує власний дитсадок.

Діти будуть — лялька та ведмедик,
та конячка сіра без сідла,
і собачка Бум, така кумедна,
що угору вухо підвела.

Ще Ясюня посадила й кішку.
А вона стрибнула у куток!..
— Ну й сиди собі сама під ліжком,
не візьму тебе у дитсадок!

От усі в кутку біля канапи
посідали. — Тихо, не шуміть!
А чому в ведмедя чорні лапи?
Мабуть, вранці їх забув помить?

Зараз я будинок вам збудую
із великих татових книжок
і обідом добрим нагодую —
дам цукерки вам і пиріжок...

а тоді візьму цікаву книжку,
покажу своє знайоме „о”!
Яся певна, що ведмедик Мишка
хоче знати літери давно.

Потім Яся хусточку розстеле
на вовнянім теплім килимку.
— Ну, лягайте, діточки, в постелю!
Так і ми спимо у дитсадку!

У куточку сплять слухняні діти:
і ведмедик з лялькою, і кінь.
За віконцем виє вітер, вітер,
а в кімнаті тиша і теплінь.

От і мама двері відчинила
і на руки Ясю підійма.
— Ой, яка ж у мене доня мила,
що так добре грається сама!

1932
© Наталя Забіла
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні