У білім сні, у білім сні зимовім,
В землі під серцем ворухнулася весна,
І тінь конвалій синьоголосна
Нам почала весну в своїм пахучім слові.

Зеленим голосом сади зовуть зозулю,
Зелений борщ збігає на плиту.
Розплющив очі вітер на цибулю,
Картопля дивитьсяі у землю золоту.

Початку золотий і Наш провесню повернень!
Я думаю передчуттям весни,
Передчуттям очей щасливих зерен.
Вони — це я. А я — то є вони.