Опубліковано: 2007.06.02
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Костянтин Реуцький

В небо ведет труба...

В небо ведет труба.
Вокруг трубы - срач.
Лапает теплых баб
Не особенно трезвый трубач.
Дым вызывающе сиз.
У самой дальней избы
Скучает помятый таксист
В ожиданьи своей судьбы.
ДЕвица на бугре
Думает тысячу дум.
Одна звезда на бедре,
Другая звезда - на заду.
Нервенно лошадь храпит,
Кусает ей левую грудь.
" Немножечко потерпи:
Не могу же я бросить игру!
Не могу ж я уйти вот так,
Не попрощавшись с ним!"
Луну положив на верстак,
Она делает себе нимб.
Опилки кружатся в скверу...
Лунная пыль на плечах...
И прежде, чем я умру,
Мы отужинаем при свечах.

1996
© Костянтин Реуцький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/6023/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG