Опубліковано: 2007.05.31
Поетичний розділ:

Тютчев


Теперь уж мы не так живем.
В бреду, в предчувствии развязки,
Он жил одним погожим днем,
Неравнодушный к женской ласке.

Раб философского труда,
В своих страстях не знавший меры,
На женщины любимой "да"
Готовый променять карьеру,

В глазах сиятельных старух
Отринув блеск манифестаций,
К литературной славе глух,
Он не желал публиковаться.

К чему, к чему бежать вовне,
Свою судьбу не пересилив?
И был своим он не вполне
В Германии или в России.

Судьба сжимает нас в горсти,
А годы ясные так редки.
Он знал, что чувства не спасти,
Стихи бросавший на салфетке.

2007
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/5975/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG