Опубліковано: 2006.10.03
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Тетяна Аінова

***

Оговорка, сестра оговора
и неверная пассия вора,
ты зачем в тесноте разговора
оголяешь нетрезвым словцом?
Будто в спешке — куда же так скоро? —
пробегая тупик коридора,
ты ошиблась не дверью — лицом.

Ах, по счастью, такие мгновенья
забываются, как сновиденья.
Ощутим лишь процесс говоренья —
и уже приближается рот,
чтобы нежно слизнуть, как варенье,
проступившую кровь откровенья —
осчастливленный, вкусный, не тот.

1999
© Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/566/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG