укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 45404, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2026.03.02
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-749

Несолоно жуёт кумесса королю.
Не впечатлил её – так чёрта впечатлю.
Гудбай, складские здания.
Грызите макадамию.
Мне слишком глупо в ту же лезть петлю.

Бывает – человеку сколько ни долби,
а он всё о церковной пафосной любви.
Но я-то помню подлинной
тепло пионербольное –
и как при этом киски пах скребли.

«Нет слова “не хочу”, есть “надо”…» Без предъяв.
В сухом остатке лет – пять сундуков тряпья,
сервизы непочатые
да фразы непечатные
о том, что стали жадными графья.

Меняю – без обид – ошейник на простор.
Купание в цветах – когда, скажите? В сто?
Я процветал и здравствовал,
пока метель контрастная
врубала свой фагот из-за кустов.

К собакам поводок: хочу ещё пожить
в светлице, где у нот другие падежи
по кайфу колокольчикам,
и тётям Фаням конченным
не кланяются в воздухе стрижи.

Жизнь прожил – и везде нельзя, не лезь, не смей!
Вы знаете – когда сбегают из семей,
на то причины жирные
скрываются за ширмами,
нейтрализуясь там, в полях космей.

Король и сам не знал, что множество кумесс
по свету расселил Адамов энурез.
В виньетке телевизора
все проститутки – Виндзоры,
но к ним-то – что за дикий интерес?!

К моим стихам у птиц был трезвым таковой.
Я добровольно шёл под облачный конвой.
Меня собачки кутали
да мишки белокудрые
в бузинный финиш, в благостную хворь.

Мещане не поймут, пока в тупой экран
не попадёт полёт отверженных землян
на истинную родину
(за хромом? бромом? родием?) –
ну и не надо. То всё их коран.

Не собственность я их. Ну как… была одна,
державшая мне торс за якорь шатуна.
Пришла пора – и хрустнули
крепления капустные:
спасай высотомеры, старина!

Ведь турбулентность больше не важна.

2026
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2026 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні