укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 45232, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2025.10.23
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-728

Женщин – как пыли, но где ж ты, Незнайкина мама?
Кто демографией правит в уезде Цветочном?..
Крокусы топчет
прострация сводок неточных,
путаясь в клёнах, берёзах и волнах шазама.

Не задаются вопросом пытливые дети,
кто прародитель и кто демиург коротышек,
чем они дышат,
когда сковородки без крышек
тонут и вязнут в столетнем крысином паштете...

Так и оставил читателя автор в загадке,
но размышляю я после супов и пирожных:
время безбожно
уходит в архив каталожный –
не успеваешь акценты смещать и закладки.

Вот бы и мне – хоть давно прототипом стал Пончик –
самостоятельно хлам выбирать на толкучках,
видеть, что лучше
и знать: куры иволг не учат.
Да и с дежурством на вахте тарелок покончить.

Маленький радости хвостик остался в моменты
выбора транспорта возле “Сильпо” и “Ашанов”.
Кто-то ковшами
гребёт всё, в чём даже не шарит –
мне б только небо да фото Плутона с кометы.

Ну, а для этого лишние юбка и спиннинг –
мамины, папины, тёщины – разницы мало.
Звёздным крахмалом
проносятся мимо карманов
атомы кайфа с экстрактом цветочных слабинок.

Да, коротышки – они из анютиных глазок.
Из незабудок их верные резвые Бульки.
Ветхой обувки
моей там следы – даже буквы
в глине застыли, как будто вопрос недосказан.

Мамы пускай доживают на мягких лежанках
под колыбельную мессу петуний балконных.
Звон колокольный –
возможно, без лбов толоконных –
знает, что мне и не холодно с ним, и не жарко.

2025
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2025 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні