Авторський переклад з російської
* * *
Сміявся із хмурної хмари
Зорі вечірньої пожар.
Ледь поперед сестер, де яр,
Вільха зійшла рясна безпара.
Росла зелена та струнка.
У диві сонячного бала,
Від злив сп'янівши, гопака
Із вітром хвацько танцювала.
Їй першій все: і ніжний світ,
І жар палаючий світила,
І вітерця легкий привіт,
І урагану злобна сила,
І заздрісті сестер тягар,
І радість, і недоль удари…
Сміявся із хмурної хмари
Зорі вечірньої пожар.
Була зелена і струнка.
Життю раділа. Та у Бога
Любов велика і палка,
Однак, без винятків, і строга.
Висока стать вже не пряма.
Гілки зі зсохлою корою…
Та браку гордості нема
В сумної хворої старої.
Стоїть над яром, мов під чарами,
Далека від образ і чвар…
Зорі вечірньої пожар
Сміється зі хмурної хмари.
----------------------------------------
* * *
Смеялся над угрюмой тучею
Заката раннего костёр...
Чуть впереди своих сестёр
Ольха взошла, по воле случая.
Росла стройна и зелена.
И в диве солнечного бала
Была дождём опьянена
И лихо с ветром танцевала.
Ей первой всё: и нежный свет,
И луч палящего светила,
И дуновения привет,
И урагана злая сила,
И зависть тайная сестёр,
И боль, и радость – неминучие...
Смеялся над угрюмой тучею
Заката раннего костёр.
Была стройна и зелена...
И жизни радовалась много...
Но строгостью всегда сильна
Любовь причудливого Бога.
Высокий ствол уже не прям...
И ветви одичало сухи...
Но гордый вид ещё упрям
Печальной и больной старухи.
Стоит она одна над кручею,
Чуть впереди своих сестёр...
Заката раннего костёр
Смеётся над угрюмой тучею.
|
