укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 45179, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2025.09.13
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-722

Как ухитряются те, о коих я мог и не знать,
в канализацию лезть и чистыми выходить?
Я промотал всю юность в стонах святых сонат
если не с Лениным, то с Булычёвым на непутёвой груди.

Сашка пристал с вопросом – громко, хитро, при всех:
квир-вечеринка будет или тебя постричь?
Он этой нотой рубил три четверти всех бесед.
Он бы ещё Иисуса послал на анализ на ВИЧ.

Слушал похабные байки, где все, как правило, ржут –
не понимал, на какой цеплять вниманье крючок.
Сашка подбрасывал новые – хитрый кавказский жук.
В моей голове всё кубики, а ему горячо.

Я себе вырисовываю комфортные города –
здесь будет жить, мол, пекарь, здесь химик, здесь ювелир...
Лужайка у дома – наплаканная прозрачным котом ерунда,
но дальше глядишь – метро на Товстухино провели.

Жмурился, смаковал – ну иди, получай права
на портальный кран, да хоть на беспилотный транслор –
а о моей разбазарке уже разнеслась молва
гнусным апокрифом, смесью наборов слов.

Всё б ничего, но, бороться устав с клеветой,
я потерял интерес к соловьиным лесам,
воробьиным окрошкам, лошадиным пальто...
Нет, дорогой одноклассник, овод меня не кусал.

Просто когда тебя первый боксёр, вахтёр или мент
троллит дурацкими притчами про Сталина и армян,
думая, что по Сеньке данный внеклассный предмет, –
всех бы скормил гиенам, Йорика окромя.

А те, кто выносит вёдра латексных колпачков,
хоть и рискуют смерть себе закодировать в чих,
счастливы даже от рейса из Риги в Ташкент пешком...
Ты меня видел счастливым давно? Молчи, Сашуня, молчи.

2025
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2025 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні