укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 45105, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2025.07.27
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-715

Не падает, конечно. Воздух треплет блузкой,
выписывает новыми коньками виражи –
точёная, фигуристая, резвая...
Брависсимо чулкам, бретелькам, платьицу!
Но – покажи это Слуцкой.
Тотьмяниной покажи.
Покажи Водорезовой.
За голову схватятся!

Так и стихи мои нынешние. Все узлы сплетены,
рифмы на месте, акценты на месте, возгласы – то бишь блины,
кто-то похлопает, но извините – я вижу, какая вода
идёт на бумагу при всех подпунктах умственного труда.
Вам это нравится? (Хоть и меньше заставки "В мире животных".)
Как бы там ни было – вижу я, где "не пошёл ли бы вон ты",
а где ровно день летает по строчкам гуттаперчевый Петя –
нет, ничего я к вам не имею. Пейте водичку, пейте.

Всё висит на тебе. Ты минуту поэт, остальное время – завхоз.
У кого так было из тех, чьи пылятся в архивах томики?
Встроенный в мозг сачок не может ловить стрекоз,
хоть книготорговцы преют от рыночной экономики.
Да если б Маршак увидел, что я сейчас пишу,
сидел бы я в местной лавке и продавал лапшу,
артикулярную правду каждого сорта зубря
с рыжей обманки марта до насморка ноября.

Не надо мне стенгазетой дыру на стене прикрывать:
есть на то пятиклассники идейного интерната.
Собранная из кубиков связка словес мертва
без плясуна-самородка на середине каната.
Во мне таковой погиб в двенадцатом от удушья.
Лежит и не извлекается. И каждая строчка – смрад.
И еле читаемый слог, самому мне прежнему чуждый,
тянет на дно сколь угодно яростный стройотряд.

2025
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2025 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні