ой зблідлий виходь чого побілів
в тобі цілий степ відійшов
високо фронтом
Борис ти ловко що ж тобі
мотовило війни
привик боронити
в ці зимні морози  
ці довгі розриті гони
сморід злодіїв
по ріллі ворожі околиці
одбитий ґрець
Орись ото живі волі
по клину синій Дніпро
по під чорною горою говіє
дикий живіт
одні гидкі миври
серйозні в клоччі
бикота без освіти
хохмить у флориді
її переклинило
на завтиканні лажі
хочеш замутити фігню
Ізхавати конго
з напряжними вирвами
жлобів в тонго
ти поїдь у дизель-банк
скупи вагон дронів
на кеші бакси
женьміньбі паюнді
з приколами зміїнних емоції
лисих фраєрів контрабанди
закупленої в пристойних
ші-роботиць
за стерлінги єврики
за зумисні злочини
за листи шаферу
з того світу на човнику
знімаю подію
лохотронів з іронією
щоб свобода бабла
добилася входу
на викошеній зеленій капусті
в країні ожлобині
з локшиною на вухах
видно по фейсу
свійський мир блощиць
вилізь подивись
чи прожовк горизонт
блишить і куди вони їдуть
жовтороті виродки
в сорочках в спідницях
хвиндрики їсти  в болоті
за ними вибиті стіни
одбиті горби толок
прокляті голоси
скорі зо всіх боків
до того пробігом стовпи
під вогнем міцного солохи
годі Ївго досить говорити
про хворі триндіти
біжіть звідси поки
не провічив Гмирь
бо одні ці жижки  
од цього всього
спокійно ідіть собі
скніти в гірник
проходь невидимо
охломоне зі своїм
діловитим кодлом
просто ходи тихо
твої гроші в лісі в схроні
он ще горнилів
упроголодь з господом
особливо коли ти
мовчиш порожнім словом
то кожні ночі тривоги
і гомін дикунських прильотів
сміливі мовби бісові
сльози чорні в птиці
потні мотоциклісти
в хижому полині подохли
виводять вівців
їм кортить їсти трави
Тимош під твоїм тином
достигли солодкі вишні
свіжощокі мимоволі
зів'яли від гніву
бринить у них кров
здорових молодих хлопців
міцні жили з жиром  
вибоїлись ші-дрони-чорти  
то ти підлізь під стіл
які постоли чорні в крові
босі ноги одні  грішні гонори
то видно під полом підлоги
рипить цілий світ підлоти
під розритим відкритим горбом
сорок хлопців в високих чоботях
носять з кошари мішки з тряпками
годі до роботи Дмитро од чорти
штовхни його най косою посвітить
чого тобі колотити гріхи швидко іди
годі остогидлі ложіть це вбік
коли пішли б ви звідси зовсім чорні
попросили гінчих псів
сьогодні прибігти додому
знову шилом дрон підрізає вирви
робіть свій фільм без титрів
про вогонь з глибини криниць
хліб-сіль пиріжки з вишнями
з молоком з горохом поїсти
ось про що нишком-тишком
хотів підкинь ще монок бо зімлів
відтінок пострілу грози на дорозі
звідкись вдарив порожній грім
коловороти  біля паркану
з  дворів під ворітьми під порогом
нічого собі привиди з неба
з  могили вискочив
котигорошко  в позолоті
приповісти ворожці
про розхристи прощі
помиритись гості прийшли
тобі Прокіп стрім голоти
бійці пробігли від злості
підбіг тріпнув докором і вмовк
нащо тобі молодику
ці золоті ложки за кордоном
зітхнув би колись  бідово жив
цмолив собі водичку на війні
виходь  доброзичливий
до толоки з вибитим оком
ходіть-но милий подивись
оторопів Григір
звично зкорчив тіло
ти молодший син Горпини
зовсім схвильований
вимовив просто
що одлетів від жінки
скоро щось її похоронив
залий свій кислий кисіль
за шиворот собі
стільки вибриків
з одмінної міці в тобі
видно пив з бочки лихо
то щей до біди виліз один
що ж повірити
в твої розбиті сили
в тобі пішов дріж
по шкірі від холодів
виронив сильний подих
без рідних і трьох близьких
на голові іліє сивий комиш
випий чорної води
вимолодієш біля вдови
від охоти ти і лише три тьоті
що колись доїли своїх корів
зовсім згоріли дошки  в хліві
відкрий ці кошики з бициків
то ти живо обвів сміливих
добрих чоловіків з війни
сонні хворі діти в москвичі
ви щось схотіли живої води
тобі зробити з вихором
і подих вигорів вмить
твої міцні  сили зникли
можливості одійшли
голтіпако митниці
ніби мій сором
без вовчої совісті  
ніби вчинив собі
прихильний стид
дивись в ноги
твої сліди і волосся
біля сокири ходи
сюди ось диви мої гроші
ми зловили цих потвор
злодіїв вбивць крадіїв
три розтяжки його
лиш оглушили
схвильовані заводились
зворот голови і в сізо
зробить першу поміч
ножиком по його голові
сміло пробігли лисиці
в городі і до воріт
втіш міцну крицю від лиха
чоробровий спинись
обличчям вниз що діється
чоловік  виріс в ділі
має свій хліб в животі
а чи ожили нестримні
ластівки в пропаленій стрісі
аби мати чайки силу
Гриця сіяти крилами
і що тобі ото в далині
поза Стадницею
пісня залізниці
на станції заспівала
втіш жива сила в шпиталі
Гната Прокоповича
йому на війні ще страждати                                                                    
від зачіплянки-спіралі
йолопів  вивозити
наші гроші за кордон
вивіз рідний побро
ти не дурно
насміхався
з промосковського сатани
назвав справжні бажання
втікачів  на новій митниці