Сергій Негода*** на майдані біляві щічки ганять найближчих правничих гіркі дні в гніві біди байди майте каїнів батіг в рваних шрамах накажи хай віддасть їм наші крихти хліба чий там кінь зірвав пір'я ач який швидкий там піднялись в ніч дядьки при слабім місяці бадилина в сіні дитячі скрики галакають на скирті діждавсь і ти лиха якісь тварі з півдня ти аж скисла кінь вибіг із хащ піднявся на вир вбивати жадних привидів між кривими стінами хат стара мати видимий вищир пса на прив'язі аж скипає вдарив після віддачі на крик хазяїна заклацав здичавілий камінь від відрази відважний вигляд зіниць сина так ти виспався збирайся на січ на виїзді сіпнувсь дивний ніби жайвір тягни насипай набік крайцями крихти сивий кінь бігає хмарами кричать дяки від сільради трішки застиг запал на дахах гаразд злізай вниз у прірву за такі частинки щадять дядьки підняли хай всі в піджака ти бачиш яка кривда аж зіпріли страшні тітки хай далі світять блакитні світильники а ти такий сильний і завагався йти триклята тая січ там така знахідка така напасть зграями стільки віри вистачить для наших бригад батя я зараз на час машина я на кілька місяців і назад заїду тамдрібна крига на Дніпрі і тьма здригає хижа грішну тінь якась сніжна мара палає гадюка нахиляє крилами примари в гніздах зламані втіхи залізні змії літають я звикся на вигляді якась біда скипілась біля хмари а там рідні зібралися за масивний стіл відкривай піч на виразах щасливий сміх милі лиця дві Марини в літах війни забарилися так би і зараз зникли навідалася зім'ята тінь а там затяті шпаки в рядах міських базарів цілі діжки риби світ яскравих дарів і гарячих півнів птахи мрій в гаях садів а тут скрізь злий їсть зв'язані хліба вічна правда на красні барви платків тяжкі дні які там празники відправляти ясний вік згас і напасті на війні слаба мати а він нищить хати і тіла тільки за місяць втратили храми і всі склади гнів найкращий в Андрія блідий палач тихий плач пішла з хати такий гіркий жаль він впав і вдарився жаль за гармату давай за файну маму мала дитина тямить на блиск світла як завжди втіха місяця чіпляє сад настирлива Дарійка радіє старим книжкам нагадав страх грішним вікам крім них самих бачиш крихітки красних маків гаразд хвалитися та радіти вали звідси відкривай три брами та вікна там тітка нарядилася Марійка на ніч принишкли ящірки
|
2025 © Сергій Негода |