Опубліковано: 2025.05.23
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

Смысл - в ПУТИ...

И скоро нескоро, неслышно, неспешно, нечаянно
придёт, уведёт и утащит в кромешную даль
беспечное детство беззубый старик - и отчаянно
над свежей могилой подранком взовьётся печаль...

Когда-то, ребята, он так же летал вольной птицею,
от снега и солнца, и счастья искрились глаза -
журавль легкокрылый - и высь воздавала сторицею,
открыв и приняв беспредельный
душевный размах...

Метелью летели года, города и пристанища,
и жизнь промелькнула, оставив лишь шлейф позади, -
и призрачный бег, и награды святого ристалища -
всё это лишь дым да одышка в усталой груди...

Но вот - поворот, а вернее, финальная станция:
у каждой дороги, бесспорно, найдётся конец,
а смысл - В ПУТИ... драгоценны все кадры дистанции,
и славный уход - замечТательной книги венец...

23.05.2025









2025
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/56141/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG