Авторський переклад з російської


* * *

Замріяні ранком зеленим і росним,
Сміються берези над сірістю дня.
Стоять поруч з ними серйознії сосни,
Додолу схиляють розкішне вбрання.

Вродливі ті сосни, багаті; тверезий,
Задумливий погляд з-під грузних їх брів.
А поряд яскраво сміються берези,
Неначе від роду їм декілька днів.

А сосни змастили тіла свої смолами –
Молодше здаватися їм залюбки.
Сміються берези безсовісно голії,
Прощаючи крайні зимові деньки.

Сміються берези. А погляд по колу
Блукає із жалем, бо доля гірка –
Їх ноги не можуть покинути долу,
А руки воліють до неба, к зіркам.

--------------------------------------------------------

* * *

Мечтая об утрах зелёных и росных,
Смеются берёзы над серостью дня.
Стоят рядом с ними серьёзные сосны,
Тяжёлые ветви к земле наклоня.

Богатые сосны; красивые позы;
Задумчивый взгляд из-под колких бровей.
А рядом так ярко смеются берёзы,
Как будто им о́т роду несколько дней.

А сосны тела свои смазали смолами –
Хотят показаться моложе они.
Смеются берёзы бессовестно голые,
Прощая последние зимние дни.

Смеются берёзы. Вглядишься – тоскою,
Такой безысходной, наполнен их взгляд –
Их ноги не могут расстаться с землёю,
А руки безумные в небо хотят.