Опубліковано: 2025.03.10
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вiкторiя Тищенко

***

Яр зияет как пропасть под спайкой небес.
В давнем прошлом - всего лишь обрывистый лес.
А теперь на камнях, на уступах иных -
метки мокрых окурков и банок пивных.
Здесь дорожки разбиты, здесь клумбы в цветах,
здесь скамейки в жеманных тугих завитках.
И в конце сентября, поутру, каждый год,
здесь людское прозрачное море идёт.
С Куренёвки - и вверх - их шаги так легки;
цепко смотрят под ноги, несут узелки.
Проезжают сквозь них форы-фуры, авто,
все спешат по делам. Их не видит никто.
День расписан у всех до мельчайших минут.
А они всё идут, и идут, и идут...
Рыжелистая твёрдая поступь беды.
На холодной земле остаются следы.

2025
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55974/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG