ми стояли в черзі в бар у Кошице я сказала місцевому письменнику "You look like Slavoj Zižek"
він відповів щось на кшталт "It's a compliment, I respect him"
сон чи війна наче іншого не існує
у кожній країні ми говорили у тому самому барі
про філософію про тих хто зараз виступає або ні про що
ми говорили ні про що потім захлинатися кров'ю
навчились слова обирати для смерті к'юар-коди
я воліла далі говорити про пустку філософічних тренів
я воліла вічну беззмістовність нанизувати на голку
я воліла знати лише слова тому що плоть помирає
звідки мені знати як виглядає Славой Жижек поза межами ютубу не знаю що він думає про це все
ми стояли в черзі в бар small talk війни не передбачає пояснень
все що пережили не передбачає пояснень
ми торкаємося душі відчуваємо камінь
і не знати чи справді пережили