чую сопілку Марії гудить стихію
скиглить шипить зневір'я дітям
моя тінь на стінах рипить дверима
крутить свою макітру  місяць
облізла зоря у прірві висохла
свіжа сніжинка впала на стріху
а хтіла у сінях  дать їдла ягняті
не бійся сірка мій світлий янгол
змарніле пір'я півня у гнізді на збіжжі
у вікні загриміла хвіртка на свідків
і забриніла брама війстрям на бійню
завіяв вітер цісару дзвін на німбах
зірвав столітнє лахміття на кріслах
зарізав живого страхіття
смерічки на іскрах
сліпого дике свавілля
пронісся по лютому
свіжа тінь мого тіла
при свічах я влігся
ввійшла біла кішка Інга
всілася на вікні
іде далі бійня за нові наділи
згоріла надія на фірмі
ніяк ти зрікся мрії
відчай в словах
  бачу срібні сльози грішного
сфінкса в самому собі
вмінням граю ніндзя
вирізав у фільмі місця
де знімали мій відчай