укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44688, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2025.01.04
Роздрукувати твір

Юрій Монарха

Запевала-кот

Ты спать легла, и ночь тиха.
Но  я тебя не понимаю  –
Как можно спать в начале мая,
Когда не удержать стиха?

Я на тревожных тропах Блока,
А ты вдруг ссору начинаешь,
Что я тебя не обнимаю,
И то, что ты не Пенелопа.

Когда меня... ты спать зовёшь
Я притворяюсь, что не слышу,
Мол, громко кот кричит на крыше
Под этим хороводом звёзд...
Хороводом звезд, хороводом звёзд
Твой кот.

А я хочу найти свою судьбу...
Неловок, сед, и берега не вижу,
Я пастор Шлаг, забывший лыжи,
Иду по призрачному льду.

Но по пришествии музона
Стихи, как Ариадны нить,
Мой голос шепчет монотонно,
Чтобы тебя не разбудить.

Когда меня... ты спать зовёшь
Я притворяюсь, что не слышу,
Мол, за стеной шумели мыши
И черт-те чем был занят кот
В хороводе звёзд, в хороводе звёзд
Твой кот.

Откуда же печаль в стихах?
Упрёк приходит за упрёком,
И в тишину открытых окон
Любовь уходит, как труха.

Мне дарит чудо ночь немая,
Стихи слетают прямо с рук.
А снег пойдёт в начале мая,
Боюсь, я лыжи навострю.

Когда меня... ты позовёшь
Я притворюсь, что не услышал,
Всю душу мне изъели мыши
И этот запевала-кот...
Запевала-кот, запевала-кот
Твой кот.

Любовь как статуя слепа.
Глуха тоска Пигмалиона,
И горьким ломтиком лимона
Мне кажутся любви слова.

Лежишь, подушку теребя.
Печаль греха улыбку дарит,
И я готов обнять тебя...
Но пальцы просятся к гитаре.

Когда меня... ты позовёшь            
Я притворюсь, что не услышал,
Так громко кот кричит на крыше
Всё тот же запевала-кот
Запевала-кот, запевала-кот
Твой кот.

2025
© Юрій  Монарха
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2025 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні